Мавпяча віспа – це вірус, що передається людині від тварин, з такими симптомами, як лихоманка, висипання та збільшення лімфатичних вузлів.
Більшість випадків зараження людей вірусом припадає на Центральну та Західну Африку, де хвороба має ендемічний характер.
Однак 20 травня стало відомо, що хворобу було виявлено в багатьох інших країнах, включаючи Великобританію, Іспанію, Бельгію, Францію, Швецію, Італію, Австралію, Німеччину та Канаду.
Який перший відомий випадок зараження людини мавпячою віспою, які основні симптоми вірусу і як він впливає на вагітних жінок?
- Вірус мавпячої віспи був виявлений у 1959 році під час спалаху кореподібного захворювання у мавп, вирощених у дослідницькому інституті у Копенгагені, Данія. Ця історія дала йому назву, але вірус вражає інших тварин, в основному гризунів.
- Перший випадок захворювання людини був описаний 1 вересня 1970, коли дев’ятимісячна дитина була госпіталізована в Демократичну Республіку Конго (тоді Республіка Конго) із захворюванням, що нагадує віспу.
- Перший спалах мавпячої віспи за межами Африки був зареєстрований у 2003 р. у США. Він торкнувся 47 людей із шести штатів — Іллінойсу, Індіани, Канзасу, Міссурі, Огайо та Вісконсіна. Поєднує всіх цих людей те, що вони захворіли після контакту з домашніми лучними собачками.
- Найбільший задокументований спалах мавпячої віспи зареєстрований в Нігерії — у період з 22 вересня 2017 р. по 16 вересня 2018 р. він охоплює 122 підтверджені або ймовірні випадки в 17 штатах, у тому числі сім летальних наслідків.
- У період з 6 по 18 травня 2022 року в Сполученому Королівстві було підтверджено загалом 9 випадків (деякі з постраждалих визначаються як чоловіки, які мають статеві контакти з чоловіками), через 2 дні їх число досягло 20. Тим часом, були повідомлення з Іспанія (на 20 травня 2022 р. було 30 випадків, більшість з яких пов’язана зі спалахом у сауні), Португалія, Бельгія, Франція, Німеччина, Швеція, США, Австралія.
- Інкубаційний період мавпячої віспи становить від 5 до 21 дня (найчастіше від 6 до 13 днів). Симптоми включають лихоманку, біль голови, м’язові болі, біль у спині, збільшення лімфатичних вузлів, озноб і відчуття нестачі енергії (виснаження). Зазвичай з’являється висипка, яка починається на обличчі, але потім може поширитися на інші області.
- Як правило, випадки мавпячої віспи протікають у легкій формі, і люди одужують протягом кількох (від 2 до 4) тижнів. Можливо більш тяжкий перебіг, який найчастіше зустрічається у дітей, осіб молодого віку та осіб з ослабленим імунітетом і пов’язаний зі ступенем контакту з вірусом, станом здоров’я пацієнта та характером ускладнень.
- Передача інфекції від тварини до людини або людини до людини відбувається через пошкоджену шкіру, дихальні шляхи або слизові оболонки (очі, ніс або рот).
- Мавпяча віспа під час вагітності може призвести до ускладнень, вродженої мавпячої віспи або мертвонародження.
- Вірус мавпячої віспи відноситься до того ж роду (Orthopoxvirus) та сімейства (Poxviridae), що і збудник віспи (натуральної віспи). Було показано, що вакцинація проти віспи на 85 відсотків ефективна для запобігання мавпячої віспі.