Обмовимося, що далеко не всім подобається, щоб у їхньому сексі була жорсткість чи болючі відчуття. Люди різні, переваги у сексі теж у всіх різняться. Опитування, проведене у 2014 році, в якому взяла участь 391 людина з 29 країн, показало, що половина опитаних хоча б раз у житті були залучені до мазохістського акту та половина – спробувала на себе роль садиста. Мазохистами частіше бувають жінки, ніж чоловіки (69% vs 51%), а ось садистські нахили, навпаки, частіше демонструють чоловіки, ніж жінки (45% vs 53%).
Багато в чому причини такого розподілу криються в жіночій ґендерній соціалізації, а не в тому, що жінкам більше подобається відчувати біль. Але в цьому матеріалі ми поговоримо не про це, а про зв’язок болю та задоволення.
Боляче? Приємно!
Зв’язок між болем і насолодою сягає корінням в нашу біологію. Якщо ти займаєшся бігом, згадай неприємне відчуття у ногах, яке часом виникає під час пробіжки. Його причина у вивільненні молочної кислоти – продукту розпаду глюкози, коли м’язам не вистачає кисню. Кислота дратує рецептори, електричні сигнали переходять по спинному мозку в головний мозок, і ми відчуваємо біль.
Але є одна ділянка головного мозку, яка теж негайно реагує на больові сигнали. Це гіпокамп, ділянка, що формою нагадує морського коника. Гіпокамп робить все можливе, щоб полегшити наші страждання. І коли нам боляче, він починає викидати у кров «природні наркотики» – ендорфіни. Вони зв’язуються з опіоїдними рецепторами в мозку і зупиняють вивільнення речовин, які відповідають за передачу больових сигналів. Тобто вони блокують біль, але це не все, що вони роблять.
Ендорфіни стимулюють ті області мозку, які відповідають за почуття пристрасного кохання та… музики. Це наші внутрішні опіати — жодних зовнішніх наркотиків, що все носимо у власному мозку.
Біль від інтенсивних вправ стимулює вироблення ще одного «природного знеболювального» — анандаміду. Його ще називають благословенною речовиною (bliss chemical), тому що вона зв’язується з каннабіоїдними рецепторами. Від цього у нас виникає тепле, лоскоче почуття, як від вживання марихуани.
Але хіба весь біль приємний?
Але очевидно, що одна справа — грайливі шльопанці і зовсім інша — коли мізинцем ударяєшся про шафу в темряві.
Одна з теорій пояснює це «помірним мазохізмом» — ми можемо отримати задоволення тільки від болю, який не стає причиною серйозних тілесних ушкоджень. Як приклад можна згадати пристрасть до гострої їжі. Коли ми пробуємо гостру страву, наша мова горить – і ми відчуваємо схоже на біль. Але ми знаємо, що вона безпечна – нічого в нас у роті не обуглиться. Більшості дітей не подобається гостра їжа, але з віком ми звикаємо до неї і починаємо її любити.
Люди, які практикують БДСМ, знають, що біль буває «хорошим» і «поганим». Коли вам обпалює шкіру ударом флоггера – це нормальний, добрий біль, який контролює верхній. Але якщо в тебе судомою зводить руку під час шибарі — це біль поганий і потенційно небезпечний.
Без болю нема радості?
В одному дослідженні 2011 року вчені за допомогою МРТ виводили на екран зображення мозку жінок, які займалися мастурбацією. Вони виявили, що під час оргазму активізувалося приблизно 30 зон. І серед них несподівано виявилися ті області, які відповідають за біль.
Інше дослідження показало, що люди, які пережили рак, чиї нерви в спинному мозку були перерізані з метою зменшити хронічний біль, втратили здатність і відчувати оргазм. Щойно біль повертався – поверталися й оргазми. А деякі дослідження взагалі показують, що знеболювальні притуплюють також і задоволення разом з болем.
Це, зрозуміло, не говорить про те, що неможливо отримати кайф без болю, а лише про те, що задоволення та біль тісно взаємопов’язані.
Мазохісти – ненормальні?
Ще нещодавно прагнення поєднувати секс і біль вважалося збоченням. А садисти та мазохісти — хворі люди, які роблять це через дитячі травми. Цю теорію лише підкріпив фільм «50 відтінків сірого», де головний герой показаний вразливим, із глибоким душевним травмуванням.
Цікаве дослідження, проведене Нідерландах, показало прямо протилежне. Майже тисяча чоловіків і жінок, які практикують БДСМ, заповнили анкету з питаннями про багато аспектів їхньої особистості, про рівень незахищеності, прихильність та особисте благополуччя. Ту ж анкету заповнили інші п’ятсот людей, які ніколи не практикували нічого подібного.
БДСМ-група виявилася більш екстравертною, товариською та впевненою в собі, а також менш схильною до неврозів та більш емоційно стабільною. Але при цьому вони показали себе менш доброзичливими та схильними до співчуття. У БДСМ-групі люди більше довіряли своїм партнерам і менше боялися, що їх покинуть. Загалом група БДСМ показала себе більш психологічно благополучною.
Але є кілька нюансів. По-перше, різницю між двома групами були невеликими. По-друге, можливо, результати були змащені через те, що БДСМ-група була відібрана з одного великого сайту, тобто, по суті, була єдиною спільнотою. По-третє, контрольна група була в середньому молодша і з нижчим рівнем освіти.
Вже давно не говорять про мазохізм як захворювання, якщо це не заходить занадто далеко. Пам’ятайте, що один із найважливіших принципів БДСМ – добровільність (поряд з безпекою та розумністю), що означає, що нижній у будь-який момент сесії може зупинити її.