Волосся – важлива особливість різноманітності та еволюції приматів, у тому числі й людини, яка виконує функції, пов’язані з терморегуляцією, захистом, камуфляжем.
Проте еволюція волосяного покриву диких приматів донедавна залишалася відносно недостатньо вивченою, зазначає електронне видання «Ericalert».
Дослідники з Університету Джорджа Вашингтона шукали фактори, що лежать в основі варіацій хутра в дикій популяції лемурів сімейства індрі. Метою дослідників було визначити вплив клімату, розміру тіла та колірного зору на еволюцію волосся.
Вони виявили, що лемури сифака, родом з Мадагаскару, мають більш густу шерсть у сухому середовищі. На думку дослідників, як і у ранніх людей, волосся цього виду допомагає захистити їх від сильного сонячного світла.
Лемури, що населяють холодніші регіони, частіше мають темне хутро. Це перше свідчення у ссавців класичної моделі в природі, за якою темні кольори можуть впливати на терморегуляцію, оскільки допомагають поглинати тепло сонячних променів.
Червоне хутро у лемурів пов’язане з покращенням колірного зору. За словами дослідників, люди, які можуть бачити ширший спектр кольорів, частіше мають рудувате волосся.
Багато еволюційних факторів можуть впливати на конкретну ознаку, і їхня сила варіюється від виду на вигляд.
«Еволюція людського волосся залишається загадкою, в основному тому, що вони не скам’янюють», — сказала Елізабет Тапанес, провідний автор дослідження.
“Лемури, яких ми вивчали, демонструють прямоходіння, як люди, і живуть у різних екосистемах, як і наші ранні предки”, – сказала вона, надавши інформацію про еволюцію людського волосся.
За словами Бренди Бредлі, ад’юнкт-професора антропології Університету Джорджа Вашингтона та співавтора дослідження, розуміння еволюції волосся та різноманітності в інших приматів допомагає заповнити прогалини в історії еволюції людини.
Ці дослідження були опубліковані в Американському журналі біологічної антропології.
